СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ - 3

Метод неформальної європейської освіти «Оксфордські дебати»

Проект «Фабрика мультиплікаторів — лідери європейської освіти» за підтримки про¬грами «Громадські ініціативи у Східній Європі» фонду ім. Стефана Баторія
Суть. «Оксфордські дебати» — це ігрова методика публічного дискутування у групах. їх мета — формування вмінь і навичок у колективному дискутуванні, а також розвиток інтелектуальної культури, лідерських якостей, толерантності та взаємоповаги.
Групи «Пропозиції» та «Опозиції» складаються з чотирьох осіб у кожній. Учасникам пропонується теза для обговорення. Останні добирають по три аргументи та підаргументи для її захисту. Методи¬кою чітко прописані рольові позиції груп дебатерів, голови групи, секретаря, асистентів та учасників слухання. Роль глядацької аудиторії полягає в інтерактивному оцінюванні обґрунтованості висловлених аргументів та емоційної переконливості дебатерів.
Прогнозовані результати:
розвиток суб'ектності в процесі ігрової діяльності;
формування активної позиції, розвиток риторичних умінь і навичок майбутніх лідерів;
популяризація дебатних практик серед учнівської молоді.

Методика побудови уроку. Конструктор А.Гіна

Автор-розробник — А.Гін.
Суть. Конструктор А.Гіна — це універсальна методика побудови уроку. Вона охоплює його ос¬новні етапи (таблиця 2), будь-який з них може бути реалізований різноманітними прийомами або їх комбінуванням. Учителю пропонується до вибору система методів і прийомів, із яких він може конс¬труювати власний урок відповідно до поставленої мети й завдань. Конструктор може змінюватися. Якщо деякі прийоми ви не вважаєте за доцільне використовувати на уроці, то вилучаєте їх із таблиці, пропонуєте власні методичні знахідки. Автор методики вважає, що пропонований конструктор — імовірнісна форма оптимальності побудови уроку. У кожного може бути свій конструктор.
Це означає:
починаємо з гри «Так чи ні»;
ви¬вчення нового матеріалу проходить за прийомом «Питання до тексту»; закріплення у вигляді гри-тренінгу;
на уроці проводиться фактологічний диктант із вибірковою перевіркою; домашнє завдання не дається (наприклад, раніше було задано блок завдань на всю тему);
закінчується урок виступом учня у ролі психолога.
Прогнозовані результати:
оптимізація роботи вчителя на етапі підготовки до уроку;
формування проектно-прогностичних умінь.

Методика векторного аналізу уроку

Автор-розробник — О.Мариновська.
Суть. Методика векторного аналізу використовується в системі внутрішньошкільного контролю. Мета — визначення ефективності організації та проведення уроку. Завдання: організація системного й систематичного контролю за якістю освітніх послуг; фіксація показни¬ків ефективності організації та проведення уроку; моніторингове відстеження особистісно професійного зростання педагога; виявлення типових ускладнень у діяльності учителя; реалізація проектного підходу до планування методичної роботи на внутрішньошкільному рівні.
Для вимірювання рівня ефективності уроку використовується векторна модель. Система домінант уроку — орієнтація на розвиток особистості школяра (1—4 вектори), процес цілеформування (5—8), процес цілепокладання (9—12), активізація пізнавальної діяльності учнів (13—16) — обчис¬люється за загальною сумою балів: низький рівень (до 24 балів), середній (до 40), високий (до 56), твор¬чий (до 64).
Зазначимо, відмова від знаннєцентричної па¬радигми освіти, орієнтація на розвиток та самореалізацію особистості школяра спричинили різнорівневі зрушення в підходах до проектування й моделювання традиційного уроку. Він набуває ознак особистісно орієнтованого, розвивального за суттю.
Тому виникає необхідність осмислення критеріїв ефективності сучасного уроку:
орієнтація на розвиток особистості школяра: особистісно орієнтований тип стосунків; опора на суб'єктний досвід школяра; конструювання діалогічної структури уроку; моделювання особистісної форми змісту;
процес цілеформування: правильність визначення мети, завдань уроку щодо теми; відповідність добору змісту щодо мети, завдань, теми; доцільність вибору типу, структури щодо мети, завдань уроку; оптимальність добору методів, прийомів, форм щодо мети і завдань;
процес цілепокладання: повідомлення теми, мети уроку; урок-завдання; прийняття особистісно значущих завдань школярами; цілереалізація: досягнення мети, завдань уроку;
активізація пізнавальної діяльності учнів: орієнтація на самостійну пошукову діяльність учнів; використання активних та інтерактивних методів; формування пізнавальної активності учнів; технологізованість знань.
Прогнозовані результати:
оптимізація роботи керівника навчального закладу;
фіксація кількісних показників якісних змін за параметрами ефективності;
економія часу.

Моніторинг: кваліметричні методики в управлінській діяльності керівника

Автор-розробник — Г.Єльнікова.
Суть. Особливістю моніторингу є те, що в процесі його здійснення інформаційну систему управління неможливо відділити від системи прийняття рішення. Моніторинг виконує інформаційну, агностичну, адаптаційну та коригуючу функції. Він здійснюється у три етапи: вироблення інформа¬ції про стан керованого об'єкта на «вході», поточна діагностика та спрямування процесу на бажаний результат, вироблення інформації про стан керованого об'єкта на «виході».
Інструментарій освітнього моніторингу скла¬дається з чітко визначеного об'єкта управління, окреслених параметрів розвитку об'єкта, критеріїв оцінки цих параметрів, технології проведення по¬точного контролю, інформаційної бази щодо скеру¬вання процесу на досягнення кінцевого результату.
На основі кваліметричного підходу розроблено факторно-кваліметричні моделі діяльності. Як зазначає Г.Єльнікова, виділяють чинники впливу на конкретну діяльність (учня, учителя, дирек¬тора, школи, райво тощо). Для кожного фактора визначено змістові критерії. Обчислюється вагомість чинників і критеріїв за методом Дельфі. Отримані результати заносяться до спеціальної таблиці. Зазначається коефіцієнт прояву критеріїв, який обчислюється та є бальною оцінкою в частках.
Прогнозовані результати:
моніторингове відстеження динаміки змін, прогнозування розвитку навчального закладу;
підвищення ефективності управлінської діяльності керівника.

Кiлькiсть переглядiв: 44