Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Виховна робота
- 2013-2014 н.р.
- Шевченко-info /до 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка/
- 17.02.2014 р. Участь у районному Вернісажі відкритих уроків, присвячених 200-річчю від Дня народження Т.Шевченка
17.02.2014 р. Наша школа долучилася до районного Вернісажу відкритих уроків, присвяченому 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка
2014-02-17
«Доторкніться до свого серця. Чуєте… воно живе, воно відгукується на кожен порух думки чи слова.
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує…
Т. Шевченко
Я вам бажаю, щоб ваші серця сьогодні не раз оживали від слів, які будуть звучать на уроці.»
Саме такими словами 17 лютого 2014 року в рамках вшанування 200-річчя з дня народження великого українського письменника Т. Г. Шевченка у СЗШ №158 відбувся відкритий урок в 9-х класах на тему: «Загарбницька політика Російської імперії (за поемою Т.Г. Шевченка «Кавказ»), який провела учитель вищої кваліфікаційної категорії Заіка Валентина Олександрівна.
Метою уроку було опрацювати ідейно-художній зміст поеми «Кавказ», з’ясовуючи узагальнену ідею твору, його сатиричну спрямованість. Під час уроку учні висловлювали й виважено доводили власну думку, робили висновки, узагальнення. Родзинкою уроку стала театралізація поеми «Кавказ» за участю учнів.
Валентина Олександрівна залучила до проведення уроку вчителя світової літератури Ісаєнко Світлану Борисівну та вчителя історії Осьмак Олену Станіславівну.
Деякі люди - як великі книги: їх історії не закінчуються на останній сторінці. До них повертаєшся постійно. І кожен раз відкриваєш щось нове. Такою людиною є і Тарас Шевченко. Відкритий урок дав можливість кожному дев‘ятикласнику ще раз доторкнутися до творчості Великого Кобзаря, проявити свою творчу ініціативу, здібності і вподобання, показати результати власної праці.
«Дякую, що сьогодні ваші серця оживали, не залишалися байдужими від слів нашого Кобзаря, які збуджували вашу уяву й ваші думки, почуття. Пам’ятайте…
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує…
Т. Шевченко»