Є поети для епох!

2016-03-16

/Files/images/01 Костенко 2.jpg

Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року – українська поетеса, шістдесятниця, авторка віршованого роману “Маруся Чурай”, роману в прозі “Записки українського самашедшого”, десятків збірок віршів.

Закінчила Київський педагогічний інститут і Московський літературний інститут ім. О.М. Горького.

В епіцентрі художніх роздумів Ліни Костенко – людина і природа. Особливість творчості Ліни Костенко в тому, що вона завжди актуальна, і з часом значення її творчості зростає.

У творчості Ліни Костенко – вся вона, її принциповість, аполітичність, незламність духу. Ця жінка вже багато років залишається справжнім бійцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, так популярним серед письменників, а зброя її – її твори.

До Дня народження геніальної поетеси у нашій школі була організована виставка «Є поети для епох!», де можна прочитати цікаві, влучні та актуальні поетичні рядки з творів Ліни Костенко.

Ліно Василівно, бажаємо й надалі залишатися такою енергійною, красивою душею і щедрою на добро, людяною та мудрою жінкою. А краса Вашої душі нехай буде непідвладна рокам.

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Кiлькiсть переглядiв: 89