Тема: Україна – наш спільний дім


Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про Київщину як культурний осередок української держави, поглибити зміст поняття «Батьківщина»; розвивати усне мовлення та логічне мислення школярів; виховувати почуття відповідальності за збереження і продовження традицій та звичаїв рідного краю.
Обладнання: репродукції картин та ілюстрації з зображенням природи рідного краю; карта України; символи України; вишитий рушник, колосся і калина; , Конституція України для школярів.
Хід уроку
І. Організаційна частина
Той дивний край, що зветься Батьківщина –
то найдорожча серденьку земля!
Бо ти вродивсь у незалежній Україні,
Ти чув солодку пісню солов‘я!...
А. Ткаченко
- Такими словами нехай продзвенить у вашому серці перший вересневий дзвінок, а перший урок перенесе у спогади про минуле, розкаже про сьогодення і подарує надію на щасливе й світле майбутнє.
II. Основна частина уроку.
2.1. Вступне слово вчителя:
- Кожна людина хоч раз у житті замислювалась над тим, хто вона, де її коріння, чи увесь її рід походить з одного краю. Ваші дідусь чи бабуся, дивлячись на вас, приховуючи сльози радості, згадують і своє дитинство, часом тяжке, напівголодне, але радісне, тепле, рідне… Бо такими ж малими хлопчиками й дівчатками бігали вони в‘юнкими стежками, здіймаючи куряву босими ноженятами, плели вінки з духмяного любистку й блакитного барвінку, раділи, мріяли, зростали…. Та не все складалося так, як гадалося. Тяжкі воєнні роки позбавили колишніх дітлахів права на щасливе дитинство. Мов мишенята в норах змушені були вони ховатися в холодних вогких землянках, часто недоїдаючи, не маючи оселі та теплого одягу. Тому й докладали всіх зусиль, щоб їхні діти, онуки й правнуки жили в незалежній країні, щоб лихо війни не гнало їх за кордон на пошуки кращого життя, на пошуки безхмарного неба… .
24 серпня 1991 року народилася молода держава, народилася Україна. Про це записано у Конституції України – головному законі нашої держави. Послухайте, що тут сказано(учитель зачитує статтю 1, розділ 1 Конституції України):
Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Спитаєте, а де ж жили раніше ваші прадіди, якщо державі лише 20 років? А жили вони на цій же землі, на землі де колоситься золота пшениця, де по обидва береги Дніпра пишаються верби і росте калина, от тільки край тоді звався не українським… .
2.2. Бесіда з учнями класу.
- Скажіть, що ж означає слово «незалежність»? Якими іншими словами можна його замінити? (Відповіді учнів)
- Правильно, воля, свобода, можливість обирати – це все характеризує незалежність.
- А що змінилось після того, як Україна стала незалежною, якою стала її «душа»?
- Душа стала українською, бо душа народу – то його мова! І як грайлива мелодія розлилась барвиста мова по всій Україні! Українськими ставали школи, хоча до цього навчання велося лише російською, а ще раніше – польською мовою. Українські книги і журнали з‘явились на полицях шкільних бібліотек. Не одне століття за можливість писати та розмовляти українською мовою боролись відомі українці. Кого з таких ви знаєте?
- Тараса Шевченка заслужено названо Великим сином України, бо він, як справжній син для матінки-держави робив усе йому посильне, Аби лиш вона, ненька - Україна жила і процвітала. Не один рік Тарас Григорович провів у в‘язниці, на засланні, і все для неї, все для Батьківщини.
Київ завжди був центром культурного розвитку української держави, а після проголошення незалежності України відіграє чи не найважливішу роль в керуванні країною. Майдан Незалежності та Хрещатик стали символічними місцями, де б‘ється серце українського народу, де його сила й воля об‘єднуються сильним патріотичним духом… . Визначні місця Київщини збирають під своїми крилами людей не тільки з України, а й з усього світу.
-
2.4. Бесіда за віршем Л. Костенко
- Уважно прослухайте вірш Ліни Костенко, поміркуйте, які почуття охоплювали поетесу, коли вона писала цю поезію.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Л.Костенко
- Як поетеса ставиться до своєї рідної землі?
- Якими словами вона виражає почуття любові до рідного краю?
- Цей вірш ніби малює у нашій уяві дивовижні картини природи батьківського краю, що ви уявили, слухаючи його?
2.5. Робота за репродукціями картин та ілюстраціями.
Багато поезій написала Ліна Костенко про любов до України, багато написано й іншими поетами та письменниками, багато змальовано на картинах.
2.6. Побудова асоціативного куща.
- Діти, а що для вас означає слово Батьківщина? Спробуйте дібрати слова, які для вас характеризують Батьківщину.
(Примітка: в центрі дошки – слово «Батьківщина» , від якого відходять промені. На них діти записують підібрані слова.)

(Записаними словами та словосполученнями можуть бути Україна, назва населеного пункту, де проживає учень, рідна сторона, батьківська хата, школа тощо).

2.7. Бесіда з елементами розповіді:
У кожній країні, у кожнім краю живуть добрі, працьовиті люди. Часто вони тяжко працюють, обробляючи землю, працюючи в шахтах, будуючи будинки… Але в кожнім краю знають і поважають символи української землі.
- А які символи України відомі вам?
Герб, прапор і гімн – це дещо особливе для народу, і не тільки українського, бо кожна країна має свої символи. У нас, українців, синьо-жовтий прапор символізує безхмарне небо над колосистими, багатими полями; герб - тризуб є своєрідним оберегом, а якщо уважніше придивитись до нього, то прочитаємо слово «воля». Адже ця сама воля, свобода, незалежність була вистраждана народом і має для нас дуже важливе значення. Гімн – це національна пісня, його слова і значення вам добре відомі, тому давайте разом виконаємо його.
(Національний гімн України (фонограма) на музику М. Вербицького,
слова П. Чубинського, учні виконують стоячи).
- А які природні символи України ви знаєте?
- У Київщини, нашого рідного краю також є свої символи. Прослухайте вірш і скажіть, кого або що ми відносимо до природних символів Київської області?
Лелека на хаті, верба і калина,
пшеничні лани, голосні солов‘ї,
гаряча й рум‘яна із печі хлібина,
каштановий цвіт і шумливі гаї…
Славута-Дніпро, і Чорнобильська рана,
Що кров‘ю облита у нашім краю,
У київських землях – людині пошана,
Люби й поважай Батьківщину свою!
А. Ткаченко
- Про які природні символи Київщини згадано у вірші?
- Що таке «Чорнобильська рана» і чому вона є трагічним символом Київської області?
- Що потрібно робити щоб наша Київська земля процвітала, була сильною і розвинутою в молодій незалежній Україні?
- Здавна в Україні дівчата і хлопці плели вінки. І нам з вами потрібно заплести віночок побажань для України. Ось, на столі є купа квіток, кожна з яких є рідною українській землі. Ви, називаючи побажання для України, «вплітаєте» квіти у вінок.
(Примітка: на дошці намальоване коло, в центрі якого невеличка карта України . Учень, виголошуючи побажання для України, бере квітку і прикріплює її клейкою стрічкою).
- Як гарно уквітчалась земля українська, нехай же ваші побажання обов‘язково здійсняться!
- Але чогось не вистачає віночку українському. Чого саме?
- Стрічка завжди була супутницею віночка. І що довшою вона була, то вважалося краще. Люди казали: «Як славна стрічечка, то й життя як річечка».
ІII. Підсумок уроку
3.1. Узагальнююча бесіда
- То що ж отримала Україна, коли здобула незалежність?
- Які зміни відбулися на Київщині після проголошення незалежності України?
- Що потрібно робити людям, щоб їхній рідний край процвітав і розвивався?
А що може зробити вже зараз кожен з вас для своєї маленької Батьківщини?
Любімо свій край рідний, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, проте, мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну, незалежну державу, і живемо в чудовім краю, що носить горде ймення – Київщина.

Кiлькiсть переглядiв: 2565